Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Березовий, -а, -е. 1) Березовый. На тобі листя березовеє. Чуб. V. 589. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. Левиц. І. 98. 2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 109). Дати березової каші. Фр. Пр. 26. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. Котл. Ен. уже не їсть березової каші. Уже вышелъ изъ школьныхъ лѣтъ. Фр. Пp. 26.
Відщебетати, -чу́, -чеш, гл. Окончить щебетать.
Власник, -ка, м. 1) Собственникъ, владѣтель. Желех. 2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ). Чуб. І. 121.
Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Чуб. ІІІ. 278. Стукни, грякни копитами у ворота. Чуб. V. 943. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили. Рудч. Ск. II. 182.
З'їжджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = з'їздити. З твого двора з'їжджаю. Макс. З'їжджайте в чужу дальню сторону. Чуб. V. 505.
На́рівні нар. Наравнѣ.
Петечина, -ни, ж. = петек. (Cм. петак). Будут гості в кармазині, а ти в лихій петечині. Гол. II. 576.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Прив'ялий, -а, -е. Привядшій, отчасти увядшій. Левиц. Пов. 103.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. Полт. г. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці. Конот. у.