Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркування, -ня, с. 1) Мощеніе камнемъ. 2) Воркованье.
Загиржа́ти, -ржу́, -жи́ш, гл. = заржати. Загиржав по-кінськи. Грин. II. 100.
Лапочка, -ки, ж. Ум. отъ лапа.
Могу́тний, -а, -е. Могущественный.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Позатаскувати, -кую, -єш, гл. Затащить, затянуть (во множествѣ).
Рясота, -ти, ж. = ряснота. Черк. у. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Св. Л. 205. Там рясота така, що гілля підперай. Камен. у. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Пирят. у. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота. Грин. II. 316.
Хвиндя, -ді, ж. = хиндя. Радом. у.
Чепкий, -а, -е. 1) Ловкій, аккуратный. 2) Цѣпкій. Чепкий як рябець. Мнж. 163. Ум. чепке́нький. Вона в нас чепкенька дівчина.