Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Желех. Ном. № 10101, 11117. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Гол. ІІІ. 42. Ґаздику, де ти ідеш? Гн. II. 22. Ґаздойко, ту нема нікого? Драг. 309.
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Крампулець, -льця, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Обсоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Вона так відріже, так обсоромить усякого, що не знатиме, на яку ступити. Кв. І. 164.
Писарьок, -рька́, м. Ум. от писарь.
Погребник, -ка, м. = пригребиця 1. Увіходить сонце, скинуло свої ризи і повісило на погребнику і приходить у хату. Чуб. І. 5.
Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.
Череда, -ди, ж. 1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Вас. 197. Народ — як товар у череді: усякі є. Ном. № 2452. 2) Раст. Bidens tripartita L. ЗЮЗО. І. 114. 3) Просо разныхъ сортовъ. Мнж. 194. Ум. черідка.
Чоловіколюбець, -бця, м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче! Чуб. V. 1167.