Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабака

Кабака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАКА"
Безпам'Яття, -тя, с. Безпамятство, забывчивость. На його, як коли, безпам'яття находить. Черниг.
Гальовина, -ни, ж. = галява. Лохв. у.
Дога́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Долаяться.
Закру́чуваний, -а, -е. 1) Закрученный. Не тільки парубоцький чорний закручуваний ус моторний чарує молодих дівчат. Греб. 320. 2) О деревѣ: съ извилистыми слоями, непригодное для раскалыванія вдоль, — кругом так млинком і колеться. Вас. 146.
Лопухо́вий, -а, -е. Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий. Чуб. V. 668.
Позсихати, -ха́ю, -єш, гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали. Чуб. V. 539.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене. Г. Барв. 4 84.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку. Гол.
Хоронити, -ню, -ниш, гл. 1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Г. Барв. 208. Хорони, Боже! 2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. Г. Барв. 107. 3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити. АД. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.