Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фукнутися

Фукнутися, -нуся, -нешся, гл. = фукнути 1. Обернімся і фукнімся, і дупнем ногою. Гол. III. 510.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКНУТИСЯ"
Безвинність, -ности, ж. Невиновность, невинность, неповинность. Левиц. І. 541.
Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Одномовець, -вця, м. Единоязычный, одноплеменникъ, соотечественникъ. Одномовців Боянських. К. Дз. 105.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Повмуровувати, -вую, -єш, гл. Вставить въ стѣну при кладкѣ ея (во множествѣ).
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Черк. у. Насилу я розшулічив, де їй край. Верхноднѣпр. у. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Салатник, -ка, м. = салата заяча. ЗЮЗО. І. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУКНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.