Веприна, -ни, ж.
1) Мясо вепря.
2) Раст. Ribes grossularia.
Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш, гл. Выходить, выступать. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє.
Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича.
Пантелик, -ку, м. Въ выраженіи: збити з пантелику. Сбить съ толку. Ізбий Енея з пантелику. Зовсім збила його з пантелику.
Повієчка, -ки, ж. Ум. отъ повійка.
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать.
Сайгак, -ка, м. 1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. 2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. А ну, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти.
Скін, ско́ну, м.
1) Кончина, смерть.
2) Конецъ, предѣлъ.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона.
Узуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. узутися, узуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чого сидиш надулася, чом в чоботи не взулася. Устав бурлак зашатався, нема чобіт — не взувався.
