Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чухання

Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХАННЯ"
Заба́рно нар. Медлительно.
Зжи́ти, зживу, -веш, гл. Прожить. От затого місяць зживе у нас, а ще не привикне. Ми з тобою вік зжили. Ном. № 11523.
Змиг, -гу, м. Мигъ.
Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Папушоя, -шої, ж. = мамалиґа. Ананьев. у.
Повожувати, -жую, -єш, гл. = поводити. Утінки плавно пливуть, тілько головками повожують. Кв.
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Спаритися, -рюся, -ришся, гл. Обжечься, обвариться. Спарився, як на окропі. Ном. № 3.386.
Таланок, -нку, таланонько, -ка, талано́чок, -чку, м. Ум. отъ талан.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.