Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чухання

Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХАННЯ"
Бринталь, -ля, м. = бретналь.
Відняти Cм. віднімати.
Досні́датися, -даюся, -єшся, гл. Дозавтракаться.
Злодіячка, -ки, м. Ум. отъ злодійка.
Кабащина, -ни, ж. соб. Кабаки. Якось московщиною дивиться: замість шинків — проклята кабащина, постоялі двори на московський звичай. Стор.
Пам'ятатися, -та́юся, -єшся, гл. Помниться. Добре довго пам'ятається, а зле ще довше. Ном. № 4433.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Пугикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пугикати.
Спичак, -ка, м. 1) Молодой ростокъ камыша. О. 1862. І. 55. 2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется. Мнж. 192.
Учуватися, -вається, сов. в. учутися, -сться, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міри, та каже; «аршин!» Рудч. Ск. І. 4. То мабуть, діду, так мені вчувається. Рудч. Ск. IІ. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.