Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавчати

Кавчати, -чу́, -чи́ш, гл. Кричать, пищать. Тут змій тільки що в хату, а вони скакають та кавчать. Рудч. Ск. II. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВЧАТИ"
Бочечка, -ки, ж. Ум. отъ бочка.
Вартий Cм. варт.
Кукуручка, -ки, ж. Раст. Epipactis palustris. Лв. 98.
Машталі́рський, -а, -е. Конюшенный.
Необережний, -а, -е. Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Левиц. І. 127. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть. Г. Барв. 350.
Підігнути, -ся. Cм. підгинати, -ся.
Підосінь, -ни, ж. Начало осени. Харьк.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4. Вх. Пч. Н. 27.
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Сирітський, -а, -е. Сиротскій. Ном. № 5037. МВ. ІІ. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.