Авто-да-фе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують.
Бісурманець, -нця, м. = бісурман. На розсвіті, на за-ранці, іще спали бісурманці.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе.
Клюшник, -ка, м.
1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. Лях-Бутурлак клюшник галерський.
2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра.
3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Мая́к, -ка́, м. 1) Призракъ? Ой іде якийсь маяк; ангели десь то, не люде засвітили так всюди. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса. Ворони... сіли на маяку, що на горі посеред лісу.
Надзе́мний, -а, -е. Небесный. В Аллаховій обителі надземній.
Накриття́, -тя́, с. 1) Крыша, кровля. Під їдним накриттям дві хати. 2) Покрывало.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
