Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кагала

Кагала, -ли, ж. = кагал 4. Тим уже кагала така дітей. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАГАЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАГАЛА"
Блоня, -ні, ж. Часть поля. Желех.
Дива́н, -ну, м. Диванъ, турецкій государственный совѣтъ. Іде султан, покинувши в дивані башів та визирів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.  
Киш! меж., которымъ отгоняютъ птицъ. Позгоним вас: киш-киш!
Нали́зник, -ка, м. Родъ женской одежды. Вона по донському нализники носить. О. 1862. VIII. 33.
Підкоротити Cм. підкорочувати.
Повити Cм. повивати.
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Смирити, -ся. Cм. смиряти, -ся.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) Насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАГАЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.