Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавуник

Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУНИК"
Віджити Cм. відживати.
Вікопам'ятни́й, -а, -е. = Вікопо́мний. О, вікопам'ятна свята хвилина. К. ЦН. 268.
Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. К. Досв. 126. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
Довгохво́стя, -ті, ж. Длиннохвостое существо. У гості до довгохвості ( = до чортяки). Ном. № 14106.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Нешеретований, -а, -е. 1) О зернѣ: не очищенный отъ шелухи передъ помоломъ. 2) нешерето́вана шля́хта. Захудалая, обѣднѣвшая, необразованная шляхта. Пан Кулінський був собі шляхтич з тієї дрібної нешеретованої шляхти, що крізь щаблі вилітає. Св. Л. 275.
Підсушити Cм. підсушувати.
Раніший, -а, -е. Болѣе ранній. Нема древа ранішого над дубочка. Чуб. V. 439.
Употрійні нар. Втрое. О. 1861. XI. Свид. 36.
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий. Вх. Зн. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВУНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.