Відучувати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Ґаздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Хозяйничать. Як я буду ґаздувати такий молоденький?
Княжити, -жу, -жи́ш, гл.
1) Княжить.
2) Быть женихомъ или невѣстою. Буду ж бо я в суботу княжити, будуть мені бояри служити. Устань, Марусенько, не княжи, відсунь кватирочку, погляди, чи всі бояри на дворі.
Підлазити, -жу, -зиш, сов. в. підлі́зти, -зу, -зеш, гл.
1) Подлѣзать, подлѣзть подъ что нибудь. Підліз під лаву.
2) Подлѣзать, подлѣзть ближе, подползать, подползти ближе. Він спить, а гадюка до його підлазить — от-от укусить.
3) Взлѣзать, взлѣзть. Підліз він вище (на дереві).
4) Подходить, подойти лестью. Вона підлізла до Оксани та й стала їй росказувати, як то копитан її любить.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Проздріти, -рю, -риш, гл. = провидіти. Хто був темний ....проздрів.
Розламувати, -мую, -єш, сов. в. розлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Разламывать, разломать.
Своєумка, -ки, ж. Все по своему дѣлающая. Така вона своєумка, непокірлива.
Тикало, -ла, м.
1) Говорящій на «ты».
2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ.
Хрокати, -каю, -єш, гл.
1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче!
2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ.
