Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавуняччя

Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі! Рудч. Ск. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУНЯЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУНЯЧЧЯ"
Балясниця, -ці, ж. Балагурка, болтунья.
Ворона, -ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська. пт. = синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Зманювати, -нюю, -єш, сов. в. змани́ти, -ню́, -ниш, гл. Сманивать, сманить.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый. Лубен. у.
Поледащіти, -щіємо, -єте, гл. Облѣниться, опуститься (о многихъ).
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Розвішати Cм. розвішувати.
Удурні нар. Попусту, понапрасну. Тільки гроші вдурні пропали.
Чирун, -на, м. Солеваренная сковорода. Вх. Зн. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВУНЯЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.