Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавуняччя

Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі! Рудч. Ск. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУНЯЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУНЯЧЧЯ"
Бростатися, -таюся, -єшся, гл. Пускать отпрыски, распускаться, выбрасывать почки. Шейк.
Гитина, -ни, ж. 1) = гита. Сумск. у. 2) = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
Діли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться. Як пожали вони просо, то почали ділиться, да й не помирились. ЗОЮР. II. 31.
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Команка, -ки, ж. = команиця. Желех.
Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.
Посельство, -ва, с. Посольство.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВУНЯЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.