Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавунчик

Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУНЧИК"
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Заму́чити, -чу, -чиш, гл. Замучить. Ви, жидове, Христа замучили. Чуб. III. 353.
Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Чуб. V. 481. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці. Котл. Н. П.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою. Рудч. Ск. І. 208.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Померзлий, -а, -е. Смерзшій.
Пролящати, -щу́, -щи́ш, гл. Извѣстное время лящати (Cм.).
Реп'яхівка, -ки, ж. Разновидность плахти. КС. 1393. ХП. 455.
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. МВ. ІІ. 145.  
Роскисати, -са́ю, -єш, сов. в. роскиснути и роскисти, -сну, -неш, гл. Раскисать, раскиснуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВУНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.