Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавуниця

Кавуниця, -ці, ж. = кавунка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУНИЦЯ"
Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
Грошеня́та, -ня́т, с. мн. Деньжонки. Придбав сірома грошенят. Шевч. 588. Заробив убогий брат десь грошенят. Рудч. Ск. ІІ. 139.
Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
Качористий, -а, -е. . качористі вилочки Названіе особаго рода вышиванья въ Галиціи. Kolb. І. 48.
Попідмащувати, -щую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ).
Проторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71).
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Канев. у. Розволожити душу. Подольск. г.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685.
Чорнобілий, -а, -е. Отчасти черный, отчасти бѣлый. Чорнобілі леле 2ки порались було коло свого гнізда. Морд. Пл. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВУНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.