Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Бесіда, -ди, ж. = беседа. Бесіди богато, а розуму мало. Ой чия ж то бесіда тут вечеряє весела.
Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Дале́кий, -а, -е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. Доріжка, доріжка та широка і далека. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька.
Збороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати.
Коваленька, -ки, ж. Маленькая наковальня для отбивки косъ, имѣющая видъ четырехугольной пирамиды, вершина которой обращена внизъ и вставлена въ деревянную подставку.
Прив'янути. Cм. прив'явати.
Сватання, -ня, с. Сватанье. Сватання не братання.
Цвікати, -каю, -єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Не цвікай! годі! не боїмося.
Цокотуха, -хи, ж.
1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины.
2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Курочка цокотуха.
