Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каганець

Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982. 3) Полка ружейная. Шух. І. 229. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Шух. I. 146. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАГАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАГАНЕЦЬ"
Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Грудни́ця, -ці, ж. 1) = Грудина 1. Подольск. г. Плечі і грудницю руб'ям покриває. Мкр. Н. 97. 2) Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. І. 126.
Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы. Н. Вол. у. Грин. II. 3.
Легко́ду́х, -ха, м. 1) Изнѣженный, слабый человѣкъ. 2) Малодушный человѣкъ. Тілько легкодухам здається, що наша сила ніщо, супротив тієї сили, що рине на нас. К. ХП. 127. «Гей, хто зо мною вийде битись, покоштувати стусанів?»... Дарес довгенько дожидався, мовчали всі, ніхто не йшов, з ним всякий битися боявся, собою страху всім задав. « Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так як мухи і пудохвети наголо!». Котл. Ен. II. 8. Легкодухів між ними не буває: ні слово нас, ні діло не злякає. К. ЦН. 159.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Нав'я́зкуватий, -а, -е. Навязчивый, назойливый, надоѣдливый. Конст. у.
Ратуш, -ша, м. = ратуша 1. Св. Л. 75.
Самотріть Самъ третей, я и еще двое. Вх. Зн. 62. втвори мені ворота! Бо я іду самотріть на вечерю, на обід. Гол. IV. 512.
Світський, -а, -е. = світовий 2 и 3. Cм. несвітський.
Угам, -му, м. = угав. Після смерти встають і ходять на свій двір, угаму не дають живим. ЗОЮР. ІІ. 288.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАГАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.