Берестянка, -ки, ж.
1) Коробка изъ березовой коры.
2) Грибъ, растущій на берестовыхъ пенькахъ. Галушки з берестянками.
Вибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибити, -б'ю, -єш, гл.
1) Выбивать, выбить, вышибать, вышибить. Клин клином вибивають. Чого стоїш, моя доненько, чому не йдеш та додомоньку? Чи травиця ноги спутала, або роса очі вибила? вибивати очі. Колоть глаза. Зараз і почне їй очі хлопцями вибивати. Ой годі, мати, сим очі вибивати.
2) Выбивать, выбить, изрывать, изрыть. Копитами землю вибиває.
3) Выбивать, выбить, побить. Господи милостивий, вибиймо її (пшеницю) градом. Де не взявся вітер—вибив те просо.
4) Выколачивать, выколотить. Вибий оке добре килима дубцем.
5) Выжимать, выжать, выдавить. Нехай б'ють, — олії не виб'ють.
6) Вытѣснять, витѣснить. Б'ються (шаблями). Наливайко вибиває Жовковського з хати. — у потилицю. Выгонять, выгнать, вытолкать въ шею. Іди, каже, брате, та й більше не приходь, бо як прийдеш, то в потилицю виб'ю. Козака нетягу за чуб брала, в потилицю з хати вибивала.
7) Только сов. в. Побить, поколотить. Батько його вибив добре. Нагаєм вибив.
8) Избивать, избить. Вибивали народ тисячами.
9) Оттискивать, оттиснуть, вытиснуть, отпечатывать, отпечатать. Оце ви напишите, а другому дасте, щоб вибив книжку?
10) Выбивать, выбить, набить (выбойку). (Полотно) виб'є— спідницю пошиє, юпку... У вибійчаному й у свято ходила.
11) Только несов. в. Выбивать, бить, стучать, хлопать. Барабани вибивали. Танцюють, кричать, у долоні вибивають.
12) вибивати тропака. Откалывать трепака.
13) О перепелѣ: пѣть. Перепел вибива.
14) — з сили. Приводить, привести въ изнеможеніе. І навприсядки пускався й колесом крутився, поки дружку вибив з сили, а сам не втомився.
Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими).
Горобчи́ха, -хи, ж. = Горобка. П'ять горобчих, а потирі горобця, — виходе, що одній горобчисі нема пари.
Дрімли́вий, -а, -е. Наводящій сонъ. Ой спи, дитя, без сповиття, поки мати з поля прийде та принесе три квіточки: одна буде дрімливая, друга буде сонливая, а третя щасливая. Вітрець дрімливий якийсь паше.
Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Я бачу, що тута добре обмиливсь.
Піхур, -ра, м. Пузырь. Ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти.
Спекатися, -каюся, -єшся, гл.
1) — чого́. Избавиться, отвязаться, отдѣлаться.
2) — з ким. Связаться съ кѣмъ. Ото вона спекалася з ним, а то й роспекалася.
Чистак, -ка, м. Сѣть для ловли рыбы на днѣпровскихъ отмеляхъ.
