Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь.
Дряпа́к, -ка́, м. 1) Царапина, 2) Машина-экстирпаторъ. 3) Истрепавшійся вѣникъ. 4) мн. = ожина.
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами.
Неоднаковість, -вости, ж. Несходство, различіе. Cм. неїднаковість.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Город Буша зовсім з людьми пропав. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний.
Рано нар.
1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало.
2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю рано-пораненьку брала дівчина льон. Встала вона рано-раненько, умилася біло-біленько. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рано-вранці однесла шинкарці. з рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Ум. раненько, ранесенько.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Розуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понимать. Так мені сталося, наче я дитина мала: не розумію нічого, не знаю, не памятаю.
Розчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Израсходовать, потчуя. Ось розчастую оцю горілку та й піду з шиньку.
Хурдиста, -ти, ж. Мятель.
