А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus.
Вутка, -ки, ж. = утка. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Ум. вутінка, вуточка. Летять одинадцять вутінок.
Жа́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ кре́ймашки. 6) Ракета.
Ириця, -ці, ж.
1) Животное, водящееся въ водѣ, въ частности Triton.
2) Птица, возвратившаяся изъ зимняго отлета. Вже ириця проявилась, скоро тепло стане. Птице, ирице, ходи до нас вечерю їсти.
3) Очень старая женщина, старая вѣдьма. Тут якась старая баба, знахурка всесвітня і сідая, і горбата, мабуть застолітня, прислухалась, примінялась і, як став, сказала... Одспівавши, заніміла, очі протирала, а за сью така ж другая ириця казала.
Космак, -ка, ж. Космы, косы. Ось постій, каже, суча дочко: дай мені тебе за космаки піймати.
Ме́ння́, -ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала.
Обудити, -ся. Cм. обужати, -ся.
Посмішкувати, -кую, -єш, гл. Насмѣхаться. Нам треба, щоб хто посмішкував з нас чи що?
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали.
Слабко нар. Слабо, свободно, не тѣсно. Слабко дуже підперезала його, — дитина зараз і росхристається. Ум. слабкенько.
