Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавун

Кавун, -на, м. 1) Арбузъ. Cucumis citrullus. Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. Н. п. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. МВ. І. 104. Отличаютъ кавун отъ кавуни́ці и кавунки: у кавуна сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у кавунки; послѣдняя вкуснѣе кавуна. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) мн. Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВУН"
Бовкання, -ня, с. Отрывистый звонъ въ колоколъ.
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Гарак, -ку, м. Ромъ. МУЕ. І. 110.
Кокиняк, -ка, м. = кокин. Вх. Уг. 245.
Милува́ння 2, -ня, с. Ласки.
Мно́гий, -а, -е. Многій. Даруй, Боже, многі літа цьому господару. Чуб. III. 69.
М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Недоспів, -ву, м. Недопѣтое. Недоспів твій доспівую, мій брате. К. Дз. 25.
Неїзджалий, -а, -е. Необъѣзженный. невыѣзженный. Дали йому коня неїзджалого. Чуб.
Скаженюка, -ки, ж. Бѣшеное животное. Мов та скаженюка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.