Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ.
Довольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться вообще, а также въ частности нищей и питьемъ. Та вже ми й довольнилися у свата. І тим сердега доволнивсь (що бачив), як Чорне бовваніло море. Ти часто їв у нас і пив, татусь у тебе доволнився.
Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід.
Лахманка, -ки, ж. Отрепье, лоскутъ.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Смілішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смѣлѣе.
Тягун, -на, м.
1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі.
2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками.
3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза.
Утонути, -ну, -неш, гл. = утопнути. Плив, плив, та на березі й утонув. Правда і в морі не втоне.
Частокіл, -ко́лу, м. Частоколъ. Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл. Ум. частокі́льчик.
