Відмітати, -таю, -єш, сов. в. відмести, -ту, -теш, гл. 1) Отметать, отмести. 2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками.
Гарник, -ка, м. Работникъ при возахъ.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы.
Ковдра, -ри и ковдря, -рі, ж. Одѣяло. Слов. Въ крестъянскомъ быту очень плотное рядно́, служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка.
Лінни́шки мн. Скатерти? Посаджу тя за тисові столоньки, за ліннишки тоненькі і за ясні свіченьки.
Підстіжок, -жку, м. Небольшой стогъ.
Попідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підхилити, но во множествѣ.
Проквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Проклохтать (о курицѣ).
Пустоцвіт, -ту, м. Пустоцвѣтъ. Коли йде самий пустоцвіт, укинь личака у грядки.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи.
