Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іграч

Іграч, -ча, м. = грач.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГРАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГРАЧ"
Вигляд, -ду, м. 1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6.
Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Левиц. І. 137. Висмоктав з самого серця кров. Стор. МПр. 32.
Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Кулястий, -а, -е. Шаровидный.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.  
Серга, -ги, ж. Серьга. Я тобі стьожок, серьог, намиста доброго нанесу. Рудч. Ск. II. 15. 2) Кольцо, прикрѣпляющее косу къ рукояткѣ. Ум. сере́жка, сережечка.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.
Упекти, -ся. Cм. упікати, -ся.
Упоруч нар. Рядомъ, рука съ рукой, рука объ руку. Упоруч себе сажати. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГРАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.