Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ловчий

Ло́вчий, -чого, м. 1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. К. Псал. 292. 2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВЧИЙ"
Аврю́шник, -ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz). Св. Л. 14.  
Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Поросити I, -шу́, си́ш, гл. Замочить въ росѣ.
Посадище, -ща, с. Село. Черниг. г.
Сорочечка, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Угластий, -а, -е. = вугластий.
Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОВЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.