Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершечок, -чка, м. Ум. отъ вершок.
Де́ржало, -ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
За́бір, -бо́ру, м. 1) Заборъ, забираніе. У забір іти. Идти изъ дому на заработки для отработка неуплаченныхъ податей или забранныхъ впередъ денегъ. Вас. 208. Є такі вбогі, що не спроможуться казенні віддати. Оттож такі йдуть у забор. Голова, бачите, поєднається з яким небудь паном, котрому треба косарів або женців, записує тих, що не заплатили податей та й висилає їх з села на роботу. О. 1861. XI. 111. 2) Вышивки на концахъ пере́мітки. Kolb. І. 38. Шух. І. 132, 160.
Застраши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Устрашить, испугать, запугать. Та не всіх же хижа сила людоїдством застрашила. К. Досв. 112.
Кавалерський, -а, -е. Относящійся къ кавалеру. Желех.
Розлад, -ду, м. Разладь. Привести в розлад. Котл.
Свиріп'яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.
Тра нар. = треба. Не тра стару клопотати, стара знає кому дати. Ном. № 2771. Чи зле, чи добре, — тра привикати. Грин. III. 397.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Цяточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.