Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ужарити

Ужарити, -рю, -риш, гл. 1) Ужарить, дожарить. Добре вжарила гуску. 2) = ушкварити. Як ужарив козака — аж курява встала. 3) Ударить. Він її як ужарив, то вона.... на дванадцяті сутки здохла. Грин. І. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖАРИТИ"
Ґо́нтовий и гонтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. К. ЧР. 209. Ґонтовий дах Округи церкви. К. Оп. 132.
Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.
Квасило, -ла, с. Плохой, спитой квасъ. Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579.
Клик, -ку, м. Зовъ. Троянство, знаєш, все голодне сипнуло ристю на той клик. Котл. Ен. IV. 19.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Позавірчувати, -чую, -єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками. Левиц. І. 330.
Розважання, -ня, с. = розвага.
Розміняти, -няю, -єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити. Чуб. V. 964.
Ухитнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться. 2) Уклониться, отшатнуться, освободиться изъ рукъ. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з її ручок зомлілих. МВ. (О. 1862. І. 83).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЖАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.