Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ужарити

Ужарити, -рю, -риш, гл. 1) Ужарить, дожарить. Добре вжарила гуску. 2) = ушкварити. Як ужарив козака — аж курява встала. 3) Ударить. Він її як ужарив, то вона.... на дванадцяті сутки здохла. Грин. І. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖАРИТИ"
Болотище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Доті́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дотеса́тися, тешу́ся, -шешся, гл. Дотесываться, дотесаться.
Кошлатий, -а, -е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата. Гатц. 17.
Наре́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Нарепкався, як свиня браги. Ном. № 12249.
Невчасний, -а, -е. Несвоевременный.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина. Желех.
Перебірка, -ки, ж. 1) Переборка, сортировка. 2) Переодѣванье. Свою пітну одежу скидають, а надівають чисту — на цій переборці їх застали. Новомоск. у. 3) Дощечка или палочка, вставляемая между рядами ткацкой основы для раздѣленія ихъ. Вас. 167.
Пошпугувати, -гую, -єш, гл. Исполосовать. Коморя, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79.
Троїтися, тро́юся, -їшся, гл. У п'яного все то двоїться, то троїться. Г. Барв. 299.
Узяття, -тя, с. Взятіе, полученіе. Приїжджають до тебе з Січі задля узяття тілько подарунків. К. ЧР. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЖАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.