Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цюлувати

Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця. Грин. ІІІ. 654.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮЛУВАТИ"
Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо. Волч. у.
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Уганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. ЗОЮР. І. 24 9. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. Левиц. І. МВ. 68. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною. Г. Барв. 535.
Утка, -ки, ж. Утка. Ой попливи, утко, проти води прудко. Н. п. Ум. у́точка, утінка, утонька, утіночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЮЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.