Блідий, -а, -е. Блѣдный. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Ум. бліденький, блідесенький.
Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Жо́вкнути, -кну, -неш, гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу.
Конферя, -рі, ж. Картофель.
Льос, -су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. — На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати.
Неминучий, -а, -е. Неминуемый, неизбѣжный. Біду побачив неминучу.
Переривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перерити, -рию, -єш, гл. Перерывать, перерыть, перекапывать, перекопать. Мої стежки псують, переривають.
Повиливати, -ва́ю, -єш, гл. Вылить (во множ.). А що попомучилась вона, що сліз повиливала над ними — Жати Божа!
