Зацокота́ти и зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Кожушаний, -а, -е. Относящійся, свойственный кожуху. Кожушана латка за рідного батька.
Мах! II, меж. отъ гл. махати. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях!
Недостаток, -тку, м. Нужда, нищета, недостатокъ. Недостатки гонять з хатка. Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки.
Парость, -ти, ж. = парост 1.
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Ревидувати, -ду́ю, -єш, гл. Ревизовать, осматривать. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?... Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Нехай опека мене ревидує.
Ростолкуватися, -куюся, -єшся, гл. Переговорить, объясниться. Так тогді й ростолкуємось, а тепер ніколи.
Смачний, смашни́й, -а́, -е́ Вкусный. Їж ячне так, як смачне. Б, пироги смашні! Та як би ще чарка горілки: то-то б поснідав. Ум. смачненький, смашне́нький.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова.
