Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залазити

Зала́зити, -жу, -зиш, сов. в. залі́зти, -лі́зу, -зеш, гл. 1) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Ном. № 2809. Заліз, як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Только несов. в. Запачкать, лазая.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛАЗИТИ"
Винишпорити, -рю, -риш, гл. 1) Переискать, перешарить по всѣмъ закоулкамъ. Тут же тобі така дітвора, шо все винишпорить. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. 2) Разыскать, выискать, найти.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Запомогти́ Cм. запомагати.
Засоро́млювати, -люю, -єш, сов. в. засоро́мити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.
Нароска́зуватися, -зуюся, -єшся, гл. Вдоволь разсказать. І не наросказується опісля, які дива там бачив. Св. Л. 268.
Призапаситися, -пашуся, -сишся, гл. Запастись. Призапасилась, щоб було надовго. Конст. у.
Процесія, -сії, ж. Церковное шествіе съ крестами, хоругвями. Чуб. І. 286. Лежать вони до світа; приходять до них з процесією, і беруть їх у церкву. Рудч. Ск. І. 79.
Спімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені. Борз. у.
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Суперечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись. Рудч. Ск. II. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.