Блищати, -щу́, -щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Воробчиха, -хи, ж. = воробиця.
Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться.
Зчервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Круглянча, -чати, с. Маленькій круглый горшокъ.
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Подорожня торбина в мене на плечах. Подорожня сукня. Пишу про свої подорожні вражіння. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Подорожній живіт підкрепити. Набожний — як жид подорожній. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Подорожня скриня. Чемоданъ.
2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло.
Чудовний, -а, -е. 1) Чудотворный. Чудовна икона. , Заступить нас чудовна Божа мати (икона). Чудовний образ Пресвятої. 2) Чудный. Вхопила його за серце тая чудовная краса..
