Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жорілка

Жорілка, -ки, ж. Кружокъ изъ сплетенной лозы, служащій ошейникомъ для телятъ, а также связью на воротахъ. Пора теля узять на жорілку. Сосн. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОРІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОРІЛКА"
Бережно нар. Бережно, осторожно. Ум. бережненько.
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Ворожбитство, -ва, с. Гаданіе, колдованіе, чародѣйство. Желех.
Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Гладенний, -а, -е., Ув. отъ гладкий. Ой гладенна баба. Екатер. у.
Жо́рна, -рен, с. мн. см. жорно.
Пляскати, -каю, -єш, гл. = плескати.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Шипкати, -каю, -єш, гл. О птицахъ: хрипло кричать, чирикать. Ґотур шипкає. Вх. Зн. 82.
Широкополий, -а, -е. Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі. Шевч. 666.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОРІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.