Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ.
Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились.
Мигда́ль, -лю, м. Миндаль.
Оступ, -пу, м. Лѣсъ вокругъ поляны? Думка його.... линула.... у ту білу хатину поміж темним гайовим вступом. а описаніе оступу
Очучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. очутитися, -чучуся, -тишся, гл. 1) Приходить, прійти въ чувство, очнуться. Не знаю, що й робити, як. оживити губи її побілілі, як їй запомогти очутитись. 2) Обнаруживаться, обнаружиться, проявляться, проявиться. Я вже тоді взнав, як очутилось, де крадене. Провалилась у ставок... так мабуть через місяць і очутилось: почали ноги крутити.
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься.
Тручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Толкать другъ друга. Плигали, дрочились, тручались.
Цокувати, -кую, -єш, гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать.
2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти.
Цюдити, -джу, -диш, гл. Лить. Цілу ніч дощ цюдив.
Чорнокрилий, -а, -е. Чернокрылый. Галочки чорнокрилі. Ластівочка чорнокрила.