Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

животик

Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВОТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВОТИК"
Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Зла́гідливо и злагіднонар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Знахоровитий и знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Присвяток, -тка, м. Небольшой праздникъ. Чуб. III. 253.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Н. Вол. у. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям. Мир. ХРВ. 162.
Хрестачний, -а, -е. Положенный крестообразно. Шух. І. 166.
Шахрайство, -ва, с. Мошенничество.
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ). Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВОТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.