Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

женитися

Жени́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Жениться. Як сироті женитися, то й ніч мала. Ном. № 10699. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Оженився з Палажчиною дочкою. ПЙО. Левиц. І. 366.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНИТИСЯ"
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Заповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запо́внити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить, заполнять, заполнить. Вода... заповняла завбільшки з його місце. Дещо. 71.
Запрелю́тий, -а, -е. Очень злой. Вх. Зн. 34.
За́рядка, -ки, ж. Сметана. Желех. Вх. Зн. 20.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Чуб. II. 8. Як не крикне, як не зикне. Н. Вол. у. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає. Шевч. 60.
Королівонька, -ки, ж. Ум. отъ королева.
Нако́кати, -каю, -єш, гл. Настричь (преимущ. овечьей шерсти). Мнж. 182.
Начарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Наколдовать, наворожить. 2) Приколдовать, приворожить. Дівчина козаченька та й начарувала. Н. п.
Скудлити, -длю, -лиш, гл. Взъерошить.
Стравня, -ні, ж. Пропитаніе, кормъ. Радом.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.