желіпання
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 478.
Том 1, ст. 478.