Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать.
Зола, -ли́, ж.
1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною.
2) Щелочь.
3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою.
Каракати, -тів, м. Короткіе сапоги.
Лойови́й, -а́, -е́ Сальный, сдѣланный изъ свѣчнаго сала. Лойова свічка. Лойове світло.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Пасока, -ки, ж. Сукровица, кровь. Чи бач, що ледві вже він культі волоче, що так з його юшить і пасока тече. пасокою вмитися. Облиться кровью.
Поверх 2, -ху, м.
1) Поверхность.
2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили.
Помахати, -ха́ю, -єш, гл.
1) = помахувати. Ой де моя миленькая похожає, да шитими рукавами помахає.
2) Cм. помахувати.
Посестрина, -ни, ж. = посестра. Прибули й посестрини дружечками.
Тихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться.