Береза, -зи, ж. 1) Береза, Betula alba L. Під білою березою козаченька вбито. 2) Парень (у дѣвушекъ — дѣвушка), избираемый распорядителемъ во время вечерниць, пѣнія колядок и пр. запѣвало, заправитель хора. А хто, хлопці, буде в нас за березу? Настя-береза завела, а за нею всі. Ум. березка, берізка, березочка, березонька, берізочка, берізонька.
Буччя, -чя, с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня.
Карлючкуватий, -а, -е. Крючковатый, съ изгибомъ, изломомъ. Ніс довгий та карлючкуватий. Писання карлючкувате.
Кахкати, -каю, -єш с. в. кахнути, -хну, -неш, гл. Кричать (объ уткѣ). На морі качки кахкали. Кахнула утка — на морі чутка.
Козачизна, -ни, ж. = козаччина. Не вернеться козачизна, не встануть гетьмани.
Опарати, -тів, м. мн. Облаченіе священника.
Порозливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разлиться (во множествѣ). Річки широко порозливалися.
Поховатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Спрятаться (о многихъ). Духом, як миші, поховались козаки у ту нору.
Спокаятися, -каюся, -єшся, гл. Закаяться. Я вже спокаявся пити горілку.
Сумирний, -а, -е. Смирный, кроткій. А що вже Василько, — тихий, сумирний: і в хаті не чуть, і на дворі не видно.