Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалість

Жа́лість, -лости, ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. К. ЧР. 252. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Чуб. V. 476. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Гол. ІІІ. 391. Ум. жалостонька. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІСТЬ"
Витовкти, -вчу, -чеш, гл. Выдавить. Витовчи ніс, бо вже було би убогому дові помазати віз. Ном. № 11267.
Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Досхти́ Cм. досихати.
Заде́ра, -ри, ж. Лучина, щепка. Вх. Лем. 415.
Осоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Щоб тебе побив несвітський сором, як ти нас осоромив. Ном. № 3664.
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Півдесята числ. Девять съ половиной.
Пообвальковувати, -вую, -єш, гл. Облѣпить глиной (во множествѣ) Уже пообвальковували і хату й комору. Богод. у.
Посидковий, -а, -е. ва хата. Обычная хата гуцула, въ которой онъ живетъ съ семьей, — называется такъ въ противоположность зимней хатѣ на отдаленныхъ сѣнокосныхъ угодьяхъ, которая называется зимарка. Шух. I. 111.
Сідь, -ди, ж. Сѣдина. Уже, бач, сідь проростає. Морд.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.