Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалібний

Жалібни́й, -а́, -е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Макс. (1849), 87. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. Левиц. І. 21. 2) Минорный (въ музыкѣ). КС. 1892. III. 384. Ум. жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький. Чуб. V. 759.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИЙ"
Безлітний, -а, -е, безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Домовни́к, -ка, м. 1) = домівник. 2) = домовик. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе. ЗОЮР. II. 37.
Начекатися, -каюся, -єшся, гл. Наждаться.
Однодворець, -рця, м. Однодворець. Чи не з міщан ви часом, або чи не з однодворців. Левиц. Пов. 189.
Опецьок, -цька, м. = оклецьок 2.
Папера, -ри, ж. = папір. Грин. III. 117.
П'ятнадцятеро числ. Пятнадцать человѣкъ, штукъ. Не багато ззів — п'ятнадцятеро хліба. Грин. II. 270.
Скрізь нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Ном. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. Шевч. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було. Черн. г.
Солопій, -пія, м. Ротозѣй.
Хвисткий, -а, -е. Гибкій. Одна дівча була гостренька.... Швидка, гнучка, хвистка, порскенька. Котл. Ен. ІІІ. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.