Гиково нар. Заикаясь.
Дріжджи́ти, -джу́, -джи́ш, гл. Класть дрожди (въ тѣсто и т. п.). Загадав Іван ся женити, з м'якини пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити.
Ду́длити, -лю, -лиш, гл. Пить съ жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Як допавсь до води, так і дудлить.
Насоруга, -ги, ж. Задоръ? Навязчивость? Придирки? Колись було зберуться сусіди і почнуть гомоніти без клопоту та насоруги.
Поколупати, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав?
Приплющити Cм. приплющувати.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Странній, -я, -є. Сторонній, чужой, странствующій. Нехай би нас стали странні козаки зачувати, до нас захожати, смерти нашої доглядати.
Хвиґлювати, -люю, -єш, гл. Юлить, увертываться. Не хвиґлюй, не помажеться. Хвиґлює, щоб хто пішов. Cм. фиґлювати.
