Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жайвір

Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВІР"
Знайомий, -а, -е. Знакомый. А пані перелякалася: то за тим знайомим гале, то за другим. МВ. ІІ. 53. Сей звичай був не тільки між товариством і знайомими, а й між чужими. Стор. II. 181.
Налементува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Накричаться, наплакаться. Налементувалися наші баби, аж похрипли.
Осіянський, -а, -е. Испорч. сіонський. На Осіянській горі. Мнж. 152. матка осіянська, — въ заговорахъ названіе матки у пчелъ. Мнж. 152.
Підкорочувати, -чую, -єш, сов. в. підкороти́ти, -чу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114.
Повихритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ.
Податливий, -а, -е. Податливый. Дуб податливіший рубати, ніж грушина. Волч. у.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Тарахкотілка, -ки, ж. Плохая повозка. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче. Ном. № 11439.
Ходільник, -ка, м. Ходокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЙВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.