Витаскувати, -кую, -єш, сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз.
Гидосний, -а, -е. = гидкий.
Догово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. договори́тися, -рюся, -ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Договорились до синього пороху.
Обідительно нар. Обидно.
Одіжний, -а, -е. 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку.
2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. Народ одіжний.
3) Хорошо оперенный, имѣющій густую шерсть. Гуска добре одіжна, то їй зімою не холодно.
Особшаний, -а, -е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний.
Південь, -дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. о півдні. Въ полдень. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце.
Пукти, -кну, -неш, гл. = пукнути. Пукла шибка. Пукли обручі на бочці.
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Швидко нар. Скоро, быстро. Лихо швидко приходить, а поволі відходить. Не так швидко робиться, як мовиться. на-шви́дко, на-швидку. Наскоро. Оце тобі, серденько, вчера на-швидко. Словце яке на-швидку перемовити.
