Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Збан, -ну, м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. 2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Зікра́тий, -а, -е. Бѣлоглазый. Зікратий кінь. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить.
Каракати, -тів, м. Короткіе сапоги.
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Обіхідка, -ки, ж.
1) Обиходъ, текущій расходъ. Та є трохи, що треба на обіхідку.
2) Хата безъ огорожи.
Порання, -ня, с. = поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють.
Стрижка, -ки, ж.
1) Ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ.
2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії.
Шишлак, -ка, м.
1) Шишка (на тѣлѣ)? На шиї у волів шишлаки отакі як картоплини.
2) Барашковая шапка.
Щебетун, -на, м.
1) Щебечущій.
2) Говорунъ.