Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єпископ

Єпи́скоп, -па, м. Епископъ. Хто приїхав? — рознеслось по залі. — Ректор академії! єпископ! митрополіт. Левиц. Пов. 317.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄПИСКОП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄПИСКОП"
Брукати, -каю, -єш, гл. Ворковать. Шейк. Голубка... брукає. Pauli. II. 115.
Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Гидь, -ді ж = гид. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші. Гн. II. 64. Воно на мене: «гидь, волоцюго!» Г. Барв. 439.
Оберберитися Cм. обербенитися.
Підстрішок, -шку, м. = підстріха.
Поріднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Породниться. Не судив Господь нам поріднитись. МВ. ІІ. 140.
Порозгорятися, -ря́ємося, -єтеся, гл. Разгорѣться (во множествѣ). Порозгорялися дрова в обох грубах. Харьк.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Чуб. I. 43, 134. Мил. М. 36. КС. 1889. XI. 309. Грин. II. 33. Ув. пристрітище. Грин. II. 33.
Розсуд, -ду, м. = розсудок 2.
Шурхати, -хаю, -єш, гл. Шмыгать. Ящірки шурхают. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄПИСКОП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.