Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закінча́тися и закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. К. Пс. 24. День закінчився весільним бенкетом. Стор. МПр. 73.
Зрешіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ. Вх. Лем. 421.
Кирпатий, -а, -е. Курносый. Перехрести ніс, щоб великій ріс, а то кирпатий. Ном. № 5447., Ум. кирпатенький. Моя (дівчина) он бач русява, що трошки кирпатенька. Кв. І. 15.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина. Желех.
Понакупляти, -ля́ю, -єш, гл. = понакуповувати. Боже ж, багато всього понакупляли! Славяносерб. у.
Поскликатися, -каємося, -єтеся, гл. Перекликаясь, созвать другъ друга. Поскликались вони докупи. Рудч. Ск. І. 31.
Похмаритися, -риться, гл. безл. Покрыться тучами. Вияснилось було, потім знову похмарилось. Харьк. у.
Слухати, -хаю, -єш, гл. 1) Слушать. В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. Мет. 95. Ти кажеш, та нічого слухать, — пустяки говоришь. Ном. № 13001. оцюди́ лиш слухай! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. Ном. № 1080. чмелів слухати. Быть огорошеннымъ ударомъ. Котл. Ен. І. 13. 2) Слушать, повиноваться. А та палиця пан називається, треба її слухати. Ном. № 1140.
Стугавіти, -вію, -єш, гл. = стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина. Камен. у.
Шиєчка, -ки, ж. Ум. отъ шия.