Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випурнати, -на́ю, -єш, сов. в. випурнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.
Відмолоти Cм. відмолювати. Відмолотити. Cм. відмолочувати.
Джегерь, -ря, м. Хватъ, щеголь. Харьк. (А. Павловъ).
Закльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. заклю́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Зарождаться, зародиться, заводиться, завестись. Черва заклюнулась у мнясі. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ном. № 13231. 2) Начинаться, начаться. Добре бути заздалегідь на місті, як тілько закльовується ярмарок: одбірай собі де схоч притулок. О. 1862. IX. 69. Чи то давнє яке лихо прокинулось в хаті? Чи вчорашнє задавлене знов заворушилось, чи ще тільки заклюнулось? Шевч. 100.
Запе́рти, -ся. Cм. затрати, -ся.
Засту́пниця, -ці, ж. 1) Замѣстительница. 2) Защитница, заступница. Чуб. III. 255.
Згребти́, -ся. Cм. згрібати, -ся.
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі. Харьк. г.
Спина, -ни, ж. Спина. Кров дзюркотить, булькотить з спини. ЗОЮР. I. 146. Ум. спинка, спи́ночка.
Сплеснути, -сну, -неш, гл. Всплеснуть. ЗОЮР. II. 10. Оглянулась назад себе, в долоні сплеснула. Н. п.