Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відволожити, -ся. Cм. відволожувати, -ся.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! Н. Вол. у. За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати. Гол. II. 688.
За́вжде нар. Всегда. Ой де то ангели та пісню співають, Всевишняго Бога завжде вихваляють. Чуб. III. 384.
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Ренське, -кого, с. Рейнское вино, рейнвейнъ. Мкр. Н. 31. Вродилось ренське з курдимоном. Котл. Ен. Барила з горілкою, ренським. Морд. Пл. 72.
Товкачик, товкачичок, -чка, м. Ум. отъ товкач.
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно — знає його лиха година — трує, що так зараз і здохне собака. Лебед. у.
Усажати, -жаю, -єш, гл. = усаджувати. Рудч. Ск. II. 75.