Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духовик

Духови́к, -ка́, м. Ливеръ. Ком. II. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВИК"
Вируговувати, -вую, -єш, сов. в. виругувати, -гую, -єш, гл. Изгонять, изгнать кого изъ его владѣній.
Забу́тни́й, -а́, -е́. и забу́тній, -я, -є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Черк. у. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. Верхнеднѣпр. у. 2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Г. Барв. 351.
За́знобка, -ки, ж. Огорченіе. Ой у домівці невелику зазнобку зчинили: матку стареньку з двора вигонили. ЗОЮР. І. 20.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Затюѣкати, -каю, -єш, гл. 1) Закричать: тю! 2) Запугать крикомъ на кого.
Ней нар. = най. Ней іде, ней іде, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Позасилати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Заслать (во множествѣ). 2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали. Харьк. у.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом. Ромен. у. (Леонт.).
Чортик, -ка, м. 1) Ум. отъ чорт. Чортик сів на лаві. Грин. II. 67. 2) Рыба, колюшка, Gasterosteus aculeatus. Браун. 27.
Шляхетніти, -ні́ю, -єш, гл. Облагораживаться. Левиц. Пов. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.