Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драниця

Дра́ниця, -ці, ж. Драница, тонкая доска отколотая или отщепленная отъ дерева (употребл. для кровель и пр.). Ум. драни́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНИЦЯ"
Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ. Сим. 139.
Вакарка, -ки, ж. = загорода (для скота). Шух. І. 186.
Вісняк, -ка, м. = вісник. Вх. Зн. 8. Желех.
Гаятися, -юся, -єшся, гл. Медлить, мѣшкать. Рудч. Чп. 246. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти 'д того війська не зостався. Лис.
Ге́па, -пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє. Ном. № 14074.
Гнівитися, -влюся, -вишся, гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився. Котл.
Гривка́стий, -а, -е = Гривастий. Вх. Лем. 424. Го́луб гривка́стий = Гривак. Вх. Лем. 405.
Зумітися, міюся, мієшся, гл. 1) = зуміти. А щоб ти зумілася! Ковел. у. 2) Поразиться, изумиться. Дівчина зумілася, де доля поділася. Чуб. V. 119.
Ригачка, -ки, ж. Рвота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.