Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочумитися

Прочумитися, млю́ся, ми́шся, гл. = прочуматися. Устань, устань, братіку, устань, прочумися, вода в відеречку, братіку, вмийся. Чуб. V. 927.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУМИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУМИТИСЯ"
Дова́дити, -важу, -диш, гл. 1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. Зміев. у. 2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки. Харьк.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ. Закр.
М'яси́во и мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. К. Іов. 47. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу. К. ЧР. 285.
Наголоси́ти Cм. наголошувати.
Орудування, -ня, с. Завѣдываніе, руководство, управленіе.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Позапрядати, -даємо, -єте, гл. Заработать пряденіемъ (о многихъ).
Розбрат, -ту, м. 1) Разрывъ дружественныхъ отношеній, вражда. К. Кр. 38. Жили добре, а пішло у їх на розбрат.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо. Чуб. II. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧУМИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.