Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́тісно нар. Тѣсно. Мнж. 180.
Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Г. Барв. 103, 237. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. К. Дз. 221. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Грин. III. 61. Cм. зоріти.
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Павочка, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ. Желех.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався. Волч. у.
Прищуватий, -а, -е. Прыщеватый. Мил. М. 99. Сало прищувате. Грин. II. 19.
Рівнозначний, -а, -е. Однозначащій, равносильный смысломъ. Желех.
Танас, -са, м. Игра въ жмурки. Шейк. Cм. панас.
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?