Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бости, боду, -деш, гл. Бодать. Угор. Бик боде. Вх. Лем. 394.
Горла́тий, -а, -е. 1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. К. ЧР. 297. Мовчи бо, жутко, не будь така горлата. Чуб. II. 348. 2) О ружьѣ, горшкѣ и пр.: имѣющій широкое отверстіе, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. Г. Барв. 180. 3) О мережк'ѣ: съ большими отверстіями. Славян. у. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями. Мир. ХРВ. 125.
За́спіль нар. Сплошь, подрядъ. Мнж. 180.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Миліо́н, -ну, м. Милліонъ. Сонце завбільшки таке, що з нього можна б зробити сливе півтора миліони наших земель. Дещо, 25.
Одновілити, -лю, -лиш, гл. = і́льнувати.
Ожинонька, ожи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ ожина.
Сікавиця, -ці, ж. Рыба: Cobitis taenia. Вх. Пч. ІІ. 19.
Шкваркотня, -ні, ж. Шипѣніе и трескъ кипящаго жира.