Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop.
Брусок, -ска, м.
1) Ум. отъ брус. Въ 1 и 2 знач. употребляется чаще, чѣмъ брус. Мила брусок. Достав Панас сокиру та брусок.
2) Часть полудрабка: каждая изъ двухъ горизонтальныхъ жердей, соединенныхъ щаблями.
Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу.
Величенний, -а, -е. Огромный, большущій.
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ.
Назирну́ти Cм. назирати.
Намилува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Налюбоваться; наляскаться. Я ж націлувався, я ж намилувався.
Перебивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл.
1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю.
2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив.
3) Одолѣвать, одолѣть въ битвѣ, въ бою. Їк я тебе переб'ю, то я буду старша.
4) Мѣшать, помѣшать, перебивать, перебить (въ дѣлѣ, разговорѣ). Перебив йому брехати. Хто мені буде ділечко перебивать.
Славут, -та, м. = славута. Бажав єси, Тарасе, щоб тебе поховали над Дніпром-Славутом.
Удосвіта нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє.