Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висіпатися, -паюся, -єшся, гл. — на кого. Наброситься на кого съ крикомъ, бранью. Вх. Лем. 398.
Заде́рти Cм. задирати.
Казна, -ни́, ж. Казна, деньги. (Заимствовано изъ русскаго языка). Їздив наш бурмистер до князя Ромодановського з грошима у московську казну. К. ЧР. 185. Є казна, та ніхто не зна.
Немога, -ги, ж. 1) = незмога. І росказати немога, що зі мною діється. 2) = знемога. Хоче встати, в немозі пада. Г. Барв. 537.
Обтинач, -ча, м. Кузнечный ножъ для обсѣканія копытъ, обсѣчка.
Попекти, -печу́ , -че́ш, гл. 1) Попечь, испечь, изжарить. 2) Обжечь. 3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла. Грин. III. 645.
Санчища, -чи́щ, ж. мн. Большія сани. Бантромій везе гній на старих санчищах. Фр. Пр. 22.
Чезнути, -ну, -неш, гл. Исчезать. Желех.
Шиєчка, -ки, ж. Ум. отъ шия.
Широкославний, -а, -е. Прославленный. Широкославна імперія. К. Дз. 132. З високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв. К. ХП. 123.