Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!
Димоватий, -а, -е. Дымный, задымленный. Димовата кузня.
Закла́дини, -дин, ж. мн. Закладка, основаніе (зданія), также и пиршество по этому поводу. Нехай піде позве людей на закладини.
Мрі́яти, -рі́ю, -єш, гл. Мечтать.
Натесати Cм. натісувати.
Підтичка, -ки, ж.
1) = підтічка.
2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запаску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи.
Припуст, -ту, м. см. уприпуст.
Прогрімотати, -чу́, -чеш, прогрімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = прогрімати.
Розбуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбутися, -буюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався.
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.
