Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишник 1, -ка, м. Вишневый садъ. Москаля молодого в вишник дожидала. Шевч. 69. Ум. вишничок. Харьк.
Вітрець, -терця, м. Ум. отъ вітер.
Криничовина, -ни, ж. Мѣстность, богатая ключами. Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною. МВ. ІІ. 98. Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничовина, де густа осока покриває долинку, а на долині блищить водиця. Левиц. І. 83.
Маторже́ник, -ка, м. = макорженик. Желех.
Ми́кавка, -ки, ж. Палка съ крючкомъ для выдергиванія сѣна изъ середины стога. Камен. у.
Навсте́жень и на́встіж, нар. Настежь.
Повитрушувати, -шую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. І. 54.
Свинория, -ри́ї, м. Мѣсто, изрытое свиньями. Грин. III. 84. Г. Барв. 338.
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під'їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. К. ЧР. 5. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Чуб. ІІІ. 349. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Лукаш. 82. Ум. цвяшок.
Чергинькати, -каю, -єш, гл. Скрипѣть съ визгомъ (ножемъ о тарелку, желѣзомъ, черепкомъ и пр.). На стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав. Св. Л. 77.