Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Е, вже на мене зуби гострять.
Завину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) = завитися 2. 2) О цвѣтахъ: свертываться, складывать лепестки. Завинулась калинонька, та й не роспускає.
Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Ум. злеге́нька, злеге́сенька. Пригортає злегесенька.
Каганчик, -ка, м. Ум. отъ каганець.
Каміняччя, -чя, с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться.
Наддзю́бати Cм. наддзюбувати.
Облизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. облизатися, -жуся, -жешся, гл. Облизываться, облизаться. Собака облизується: мабуть шось украв уже та ззів. Потоцький притулився в куточку і слуха (собі хвалу), — аж облизується, — такъ пріятно ему было слышать похвалы собственной особѣ. Усі їдять, а він тільки облизується — первоначально о собакѣ, а затѣмъ и о людяхъ и не только о ѣдѣ, а о всякомъ положеніи, при которомъ кто-либо не можетъ получить желаемаго и имѣющагося у другихъ. Йому довелось тільки облизатися, бачивши, як той купив собі землю. Отсюда — облизня піймати. (Cм.).
Обуття, -тя́, с. Обувь.
Переміняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перемінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить. 2) Замѣнять, замѣнить. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів. Моя дочко, моя й переміночко! Хто мене буде й перемінять так, як ти переміняла?
