Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница.
Зарізя́ка, -ки, м. = зарізака. Як несли покійника біля тюрми, то виводили і зарізяку черкеса.
Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив.
Легкокри́лий, -а, -е. Легко летающій (о птицахъ).
Незрячий, -а, -е. Слѣпой, невидящій; невѣжественный. Знову шкуру дерете з братів незрячих, гречкосіїв.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Свердел, -дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти.
2) = сохар.
Скін, ско́ну, м.
1) Кончина, смерть.
2) Конецъ, предѣлъ.
Слухач, -ча, м. Слушатель. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів.