Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ.
Кмітити, кмітливий, кмітувати = кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться.
Кочувати, -чую, -єш, гл.
1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. Отари кочують по степах. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі.
2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана.
Невидальце, -ця, с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце!
Оббризькувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зькати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Обмацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. обмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Ощупывать, ощупать себя или вокругъ себя. Обмацавсь — шило коло мене.
Пилувати, -лую, -єш, -ся, гл. Спѣшить. Пилуй! Скорѣе! поспѣши!
Скарбулитися, -люся, -лишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку.
Співливий, -а, -е. = співучий. Які співливі баби. г. Соловей инший удасться дуже співливий.
Тюпки нар. Рысцой. Він поїхав собі тюпки. Тюпки їдь, а то замучиш її. Побіг тюпки.
