Гірник, -ка, м. Работникъ въ каменоломнѣ.
Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Кузня, -ні, ж. Кузница. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Ум. кузенька. Поміж тими кузеньками ковалі кували.
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день.
Прохолонути Cм. прохолоняти.
Розбовкатися, -каюся, -єшся, гл. Раззвониться.
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду.
Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору.
Уводити, -джу, -диш, сов. в. увести, уведу, -деш, гл.
1) Вводить, ввести. Пан увів дідову дочку в свої горниці. вво́дити у славу, у неславу. Позорить. Пожалійте сиротину і не вводьте в славу. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. — у хрест, у закон. Крестить. Введуть дитину у хрест.
2) Обманывать, обмануть. Він мене уводить, до иншої ходить.
Шмульгати, -гаю, -єш, гл. = шмугляти.