Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель.
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Вусельниця, -ці, ж. = гусениця.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Нести, -су́, -се́ш, гл.
1) Нести. І чобітки в руках несе. Ти, кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? Голову вгору несе, дивиться сміливо.
2) Нести (о птицахъ). Курка яйця несе.
Обсіктися, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Лишиться всего. Обсікся, нічого нема.
2) коні обсіклися. Лошади оббили ноги.
Полковницький, -а, -е. Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником.
Розламати, -ся. Cм. розламувати, -ся.
Ростріснутися, -нуся, -нешся, гл. Растреснуться, расколоться.
Скраколь, -кля, м. Родъ кегля. скраклі. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці. 4) Cм. начиння. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Лещадь. 6) Родъ вышивки.
