Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дармоїжник

Дармої́жник, -ка, м. = Дармоїд.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРМОЇЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРМОЇЖНИК"
Ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» Рудч. Ск. І. 134.
Кагала, -ли, ж. = кагал 4. Тим уже кагала така дітей. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пивонія, -нії, ж. Раст.: піонъ, а) Раеоnia officinalis. Анн. 238, б) Paeonia corallina. ЗЮЗО. І. 130. Як пивонія почервоніла. Г. Барв. 228.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.
Пороспарювати, -рюю, -єш, гл. Распарить (во множествѣ).
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Прокукурікати, -каю, -єш, гл. Прокукарекать, прокричать (о пѣтухѣ).
Розчах, -ху, м. Расколъ въ деревѣ вдоль ствола. Міусск. окр.
Свинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ свиня. 2) Родъ игры, а также дерев. шаръ, который гоняютъ палкой при игрѣ въ свинки. Ив. 13. 3) Жукъ: долгоносикъ. 4) Рыба Chondros tomanasus. Шух. I. 24. о) мн. Раст. Xanthium strumarium. Вх. Пч. I. 14.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРМОЇЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.