Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грунтовище

Грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУНТОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУНТОВИЩЕ"
Багниця, -ці, ж. Раст. Salix caprea. Вх. Лем. 389.
Броварювати, -рю́ю, -єш, гл. Пивоварничать.
Невільницький, -а, -е. Невольническій, рабскій.
Повивчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Выучиться (о многихъ). Повивчалися ми всі прясти.
Позапилювати, -люю, -єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані. K. ЧР. 3.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Скупий, -а, -е. Скупой. Да скупа собі баба, так щоб не наймать наймита, посилає, зятя пасти коні. ЗОЮР. І. 46., Ум. скупенький, скупесенький.
Тучний 2, -а, -е. Грозовый. тучний дощ. Сильный, но кратковременный дождь съ грозою. Ой ідуть дощі усе тучнії. Грин. III. 637.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин. КС. 1884. І. 29.
Циганенко, -ка, м. Сынъ цыгана. Мнж. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУНТОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.