Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гущавник

Гущавник, -ка, м. = Гущак. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВНИК"
Білоголовий, -а, -е. Съ русой или сѣдой головой. Ум. білоголовенький.
Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Вх. Лем. 402.
Заробля́щий, -а, -е. Живущій заработками. Я зароблящий чоловік. Н. Вол. у.
Мензе́ря, -рі, ж. Дойная овца. Херс. г.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі. Г. Барв. 429.
Удівонька, удівочка, -ки, ж. Ум. отъ удова. Вдовушка.
Шаркнути, -ну, -неш, гл. Провести по косѣ лопаткой. О. 1861. X. 33. Шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Греб. 401.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЩАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.