Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гучати

Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Ном. № 1474. Через гору високую тихий вітер гучить. Гол. IV. 515. Вода гучить. МВ. (О. 1862. ІІІ. 77). Гучить з гармат стріляння людожерне. К. ЦН. 268. 2) Кричать. Вх. Зн. 12. 3) = Сварити. Вх. Зн. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧАТИ"
Гавкач, -ча, м. = лис. Вх. Пч. II. 5.
Завсю́ди нар. = завсіди. Не роблять що вечора, завсюди. Чуб. І. 103. І завсюди, як тілько вони вкупі, — все оттак заведуться ласкавими (ловами одно 'дного шпигати. МВ. H. 82.
Затараба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. Драг. 63. 2) Задѣвать, затащить.
Каптурник, -ка, м. Монахъ, какъ носящій капюшонъ. К. МБ. II. 134.
Обмерлий, -а, -е. Обмершій, впавшій въ обморокъ. Її принесли додому обмерлу. Мир. Пов. І. 171.
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати. Желех.
Попримощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и примостити, но во множествѣ.
Пробелькотати, -чу́, -чеш, пробелькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Пробормотать, пролепетать. Еге, — пробелькотіли гайдамаки, низенько вклонившись. Стор. II. 62.
Стожити, -жу, -жи́ш, гл. Складывать въ стоги. Будуть снопоньки як дрібен дожджик, будуть возити, в стоги стожити. Гол. II. 17.
Шваха, -хи, ж. = швачка. Да казали — Маруся не пряха, її матінка не шваха. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.