Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гучати

Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Ном. № 1474. Через гору високую тихий вітер гучить. Гол. IV. 515. Вода гучить. МВ. (О. 1862. ІІІ. 77). Гучить з гармат стріляння людожерне. К. ЦН. 268. 2) Кричать. Вх. Зн. 12. 3) = Сварити. Вх. Зн. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧАТИ"
Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Єлини́ця, -ці, ж. Названіе воды въ заговорѣ. Помагай Біг, водице-єлинице. ЕЗ. V. 99.
Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Заскрипѣть.
Окривати, -ва́ю, -єш, сов. в. окрити, -крию, -єш, гл. Покрывать, покрыть. Кісками плечі окрила. Лукаш. 167. Золота грива коня окрила. Чуб. III. 293. Окриваючи його гарячими поцілунками. Мир. ХРВ. 354. Сміх, регіт окрив усю хату. Мир. ХРВ. 310. Пахощі од васильків та мняти окривали всю хату. Мир. ХРВ. 315.
Осердя, -дя, с. = осердок. Новомоск. у.
Повиломляти, -ля́ю, -єш, гл. Переломать, выломать (во множествѣ). Ой сад-виноград повиломляєм. О. 1861. XI. Св. 63.
Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати? К. Бай. 34.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Продівувати, -вую, -єш, гл. Прожить въ дѣвицахъ. Чи вік же їй продівувать, зносити брівоньки ні за що. Шевч. 586.
Спочнути, -ну, -неш, гл. = спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула. О. 1862. V. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.