Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гучати

Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Ном. № 1474. Через гору високую тихий вітер гучить. Гол. IV. 515. Вода гучить. МВ. (О. 1862. ІІІ. 77). Гучить з гармат стріляння людожерне. К. ЦН. 268. 2) Кричать. Вх. Зн. 12. 3) = Сварити. Вх. Зн. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧАТИ"
Гнеть нар. = гнет. А ту гнеть потопа буде. Гн. І. 31.
Загуме́ння, -ня́, с. Мѣсто за гумномъ. Там на загуменню тополя стояла. Гол. І. 285.
Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Купанка, -ки, ж. Купанье. Пісчане дно світилося й жовтіло. Те місце дуже гарне було для купанки. Левиц. Пов. 102.
Перекидький, -а, -е. = перекидистий. Волч. у. (Лобод.).
Пересіл, со́лу, м. Пересолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові. Ном. № 12381.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Помуркотати, -кочу, -чеш, гл. Помурлыкать.
Слатися II, -стелюся, -лешся, гл. 1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава. 2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. Ном. № 6540. 3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.