Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусаковий

Гусако́вий, -а, -е. Относящійся, принадлежащій гусак 1. Гусакове пір'я.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАКОВИЙ"
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Змінчик, -ка, м. Работникъ, пришедшій на смѣну другому. Черк. у.
Порозбріхувати, -хую, -єш, гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують. Харьк. у.
Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Рукомия, ми́ї, ж. Рукомойникъ.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Мнж. 128. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений. Мнж. 37.
Черетниця, -ці, ж. Раст. Calamagrostis Halleriana. Шух. І. 20.
Шинкарівна, -ни, ж. Дочь кабатчика.
Штиба, -би, ж. = штаба. за залізні алиби посадити. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСАКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.